виляпувати
ВИЛЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛЯПАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Ляскаючи, ляпаючи раз у раз, бити по чому-небудь.
Жорка-одесит ..по животу себе так виляпує, що аж виляски йдуть (Збан., Мор. чайка, 1959, 142).
2. Ляпаючи, вкривати кого-, що-небудь бризками; обляпувати.
3. переч., фам. Розголошувати, видавати таємницю, секрет.
І раптом, як грім серед ясного неба, оця проклята чутка, що її виляпав у машині п’яний Левко (Кучер, Прощай.., 1957, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виляпувати — виля́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виляпувати — -ую, -уєш, недок., виляпати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ляскаючи, ляпаючи раз у раз, бити по чому-небудь. 2》 Ляпаючи, вкривати кого-, що-небудь бризками; обляпувати. 3》 перен., фам. Розголошувати, видавати таємницю, секрет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виляпувати — ВИЛЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛЯПАТИ, аю, аєш, док. 1. Ляскаючи, ляпаючи раз у раз, бити по чому-небудь. Жорка-одесит .. по животу себе так виляпує, що аж виляски йдуть (Ю. Словник української мови у 20 томах
- виляпувати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови