1. Словник української мови в 11 томах

виляск

ВИ́ЛЯСК, у, ч.

1. Гучний звук, утворюваний від плескання, ляскання, ударяння об що-небудь.

Десь розлігся такий виляск, що аж за озером одлунало… (Вовчок, VI, 1956, 336);

Прискакує [Килина] до нього і пацає з виляском долонею по плечах (Л. Укр., III, 1952, 236);

— А сини де? Де фронтовики? І вслід за цим виляски канчуків і приглушений стогін… (Гончар, Таврія.., 1957, 563).

2. Пронизливий звук, у який переходить голосний крик, спів, сміх і т. ін.

З виляском, з тюканням застрибала довкола кривляки вдоволена дітвора (Гончар, Таврія, 1952, 282);

Сміх був роблений, сухий, з якимись істеричними вилясками. Степан ладен був заткнути їй [тещі] горло, щоб ущухло оте лящання (Загреб., Спека, 1961, 303).

3. перев. мн. Відзвук, луна.

А в панському саду соловейко чи плаче, чи сміється, аж виляски розлягаються (Вас., I, 1959, 112);

Різнобійний гамір, жарти, сміх вдарились у паркани, вилясками обізвались за городами (Стельмах, На.. землі, 1949, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виляск — ви́ляск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виляск — -у, ч. 1》 Гучний звук, утворюваний від плескання, ляскання, ударяння об що-небудь. 2》 Пронизливий звук, що в нього переходить голосний крик, спів, сміх і т. ін. 3》 перев. мн. Відзвук, луна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виляск — ВИ́ЛЯСК, у, ч. 1. Гучний звук, утворюваний від плескання, ляскання, ударяння об що-небудь. Десь розлігся такий виляск, що аж за озером одлунало... Словник української мови у 20 томах
  4. виляск — див. звучання; луна Словник синонімів Вусика
  5. виляск — аж ви́ляски пішли́ / йшли́. Дуже сильно, з лунким звуком. — А він таки правий... Коли гарячкуєш, хапаєшся за все відразу, то чогось та не добачиш... Ось воно тобі й дасть по потилиці, аж виляски підуть... (А. Фразеологічний словник української мови
  6. виляск — ЛУНА́ (відбиття звуку від віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звуку), ВІДЛУ́ННЯ поет., ВІДЛУ́НОК, ВІ́ДГУК, ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДЗВУК, ВИ́ЛЯСК, ВІ́ДГОЛОС рідше, ВІ́ДГУ́Л рідше, РУНА́ діал. Словник синонімів української мови