1. Словник української мови в 11 томах

виляскувати

ВИЛЯ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Плескаючи, ляскаючи, утворювати гучні звуки.

Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, — пустився підтюпцем,.. виляскуючи малахаєм (Мирний, II, 1954, 55);

Виляскуючи босими ногами, підбігла [Мотя] до Ганни (Коз., Сальвія, 1956, 25).

2. Голосно співати (про птахів).

[Xристя:] Соловейко десь далеко-далеко так і виляскує, так і виляскує, аж луна йде! (Кроп., I, 1958, 450).

3. рідко. Віддаватися луною.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виляскувати — виля́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виляскувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Плескаючи, ляскаючи, утворювати гучні звуки. 2》 Голосно співати (про птахів). 3》 рідко. Віддаватися луною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виляскувати — ВИЛЯ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Б'ючи, плескаючи, ляскаючи, утворювати гучні звуки. Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, – пустився підтюпцем, .. Словник української мови у 20 томах
  4. виляскувати — СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИ підсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ підсил. розм., ПІ́ЯТИ розм.; ПІ́ТИ розм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИ підсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. виляскувати — Виляскувати, -кую, -єш гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Мир. ХРВ. 39. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді. О. 1862. ѴІІІ. 16. Словник української мови Грінченка