виляскувати
ВИЛЯ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Б'ючи, плескаючи, ляскаючи, утворювати гучні звуки.
Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, – пустився підтюпцем, .. виляскуючи малахаєм (Панас Мирний);
Виляскуючи босими ногами, підбігла [Мотя] до Ганни (В. Козаченко);
Усю ніч вітер бив, виляскував брезентом наметів, усю ніч гнав хмари по небу, а дощу так і не нагнало (О. Гончар).
2. Голосно співати (про птахів).
[Христя:] Соловейко десь далеко-далеко так і виляскує, так і виляскує, аж луна йде! (М. Кропивницький);
Ніде вже їх [солов'їв] не почуєш, відспівали, на гніздах сидять, а в студента вечір солов'їний – щебечуть, виляскують з притьохком, аж переляски йдуть (О. Гончар).
3. Віддаватися луною.
Його тихий уїдливий сміх ще довго женеться за мною й виляскує мені в ухах (М. Івченко).
Значення в інших словниках
- виляскувати — виля́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виляскувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Плескаючи, ляскаючи, утворювати гучні звуки. 2》 Голосно співати (про птахів). 3》 рідко. Віддаватися луною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виляскувати — СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИ підсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ підсил. розм., ПІ́ЯТИ розм.; ПІ́ТИ розм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИ підсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев. Словник синонімів української мови
- виляскувати — ВИЛЯ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Плескаючи, ляскаючи, утворювати гучні звуки. Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, — пустився підтюпцем,.. Словник української мови в 11 томах
- виляскувати — Виляскувати, -кую, -єш гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Мир. ХРВ. 39. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді. О. 1862. ѴІІІ. 16. Словник української мови Грінченка