1. Словник української мови у 20 томах

виляскування

ВИЛЯ́СКУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виля́скувати.

За одним столом у клубі чути голосне політикування, за іншим – нестримні вигуки і виляскування раз по раз об стіл. Це гралися картярі (із журн.);

[Горнов:] Станеш у обідню пору посеред поля: сонечко припіка [припікає], а над головою і навкруги спів і щебетання, виляскування, стогін і сміх (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виляскування — виля́скування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виляскування — -я, с. Дія за знач. виляскувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виляскування — див. звучання Словник синонімів Вусика
  4. виляскування — ЛЯ́СКАННЯ (видавання коротких різких звуків при ударі, падінні тощо), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ЛЯСКОТНЯ́ розм.; ВИЛЯ́СКУВАННЯ (видавання гучних звуків); ЦЬВО́ХКАННЯ розм. (про батіг, різку й т. ін. — видавання різких, свистячих звуків). Словник синонімів української мови
  5. виляскування — ВИЛЯ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виля́скувати. Словник української мови в 11 томах