виметений
ВИ́МЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мести.
Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий (Мирний, II, 1954, 35);
— Я сам читав його записку, зім’яту й виметену тобою в сінешній куток (Ле, Міжгір’я, 1953, 482);
// ви́метено, безос. присудк. сл.
Комбайнери ладні тут оце пройшли,.. викосили нивку, Подивись, як чисто.., Начебто долівку виметено в хаті (Ус., Листя.., 1956, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виметений — ви́метений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виметений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимести. || виметено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виметений — ВИ́МЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мести. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, – видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий (Панас Мирний); – Я сам читав його записку, зім'яту й виметену тобою в сінешній куток (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах