виметений
ви́метений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вимести.
|| виметено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виметений — ви́метений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виметений — ВИ́МЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мести. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, – видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий (Панас Мирний); – Я сам читав його записку, зім'яту й виметену тобою в сінешній куток (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
- виметений — ВИ́МЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мести. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий (Мирний, II, 1954, 35); — Я сам читав його записку, зім’яту й виметену тобою в сінешній куток (Ле... Словник української мови в 11 томах