1. Словник української мови в 11 томах

вимиватися

ВИМИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́МИТИСЯ, июся, иєшся, док.

1. Миючись, змивати бруд, робитися чистим.

Мар’я.. вимивалася в милі, розчісувала свої кучеряві коси (Мирний, III, 1954, 148);

Вимився [Каргат] до пояса, цупким рушником міцно розтер собі тіло (Шовк., Інженери, 1948, 5).

2. тільки недок. Пас. до вимива́ти.

При мілкому загортанні верхній шар грунту висихає, здувається вітром або вимивається дощем, від чого сходи бувають зріджені (Зерн. боб. культ., 1956, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимиватися — вимива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимиватися — -аюся, -аєшся, недок., вимитися, -июся, -иєшся, док. 1》 Миючись, змивати бруд, робитися чистим. 2》 тільки недок. Пас. до вимивати. 3》 хім. Розчиняючись у воді або інших розчинниках, вилучатися зі складу твердих речовин або сумішей при їхній обробці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимиватися — ВИМИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́МИТИСЯ, июся, иєшся, док. 1. Миючись, змивати бруд, робитися чистим. Мар'я .. вимивалася в милі, розчісувала свої кучеряві коси (Панас Мирний); Вимився [Каргат] до пояса, цупким рушником міцно розтер собі тіло (Ю. Словник української мови у 20 томах