вимивати
ВИМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МИТИ, ию, иєш, док., перех.
1. Миючи, робити кого-, що-небудь чистим.
Насипала [Аниця] в миску студеного борщу, поставила на стіл, а сама стала горнець вимивати (Март., Тв., 1954, 36);
Охрім вимиває в мисці пшоно і висипає в казанок (Тют., Вир, 1964, 15);
Вимили, вичесали її, обули, одягли в нову одежинку (Мирний, II, 1954, 133);
Підлогу вимила — все в світлиці заблищало (Скл., Святослав, 1959, 110).
2. Розмиваючи землю, грунт, утворювати заглибину, яр і т. ін.
За багато років вода вимила глибокий вир (Чорн., Пісні.., 1958, 79);
// Розмиваючи грунт, виносити з нього або відкривати щось.
Приватник граф продав державі каміння, яке протягом тисячоліть вимивали дощові води з землі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 36);
Тільки-но колгоспники внесуть у грунт добрива, як зливові води зразу ж їх вимивають (Рад. Укр., 2.III 1962, 3).
Значення в інших словниках
- вимивати — вимива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимивати — -аю, -аєш, недок., вимити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Миючи, робити кого-, що-небудь чистим. 2》 Розмиваючи землю, ґрунт, утворювати заглибину, яр і т. ін. || Розмиваючи ґрунт, виносити з нього або відкривати щось. 3》 хім. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимивати — ВИМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МИТИ, ию, иєш, док. 1. кого, що. Миючи, робити кого-, що-небудь чистим. Насипала [Аниця] в миску студеного борщу, поставила на стіл, а сама стала горнець вимивати (Л. Словник української мови у 20 томах
- вимивати — див. вишкрібати; мити; чистити Словник синонімів Вусика
- вимивати — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- вимивати — Вимива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. вимити, -мию, -єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі. Шевч. 27. Словник української мови Грінченка