вимивати
ВИМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МИТИ, ию, иєш, док.
1. кого, що. Миючи, робити кого-, що-небудь чистим.
Насипала [Аниця] в миску студеного борщу, поставила на стіл, а сама стала горнець вимивати (Л. Мартович);
Охрім вимиває в мисці пшоно і висипає в казанок (Григорій Тютюнник);
Вимили, вичесали її, обули, одягли в нову одежинку (Панас Мирний);
Підлогу вимила – все в світлиці заблищало (С. Скляренко).
2. що. Розмиваючи землю, утворювати заглибину, яр і т. ін.
Бурхливі весняні потоки замулюють джерела, руйнують берегові смуги, вимивають яри, знищують молоді насадження (із журн.);
За багато років вода вимила глибокий вир (С. Чорнобривець);
// Розмиваючи ґрунт, виносити з нього або відкривати щось.
Граф продав державі каміння, яке протягом тисячоліть вимивали дощові води з землі (В. Гжицький);
Дощові карпатські води проникають на глибину 100 метрів і вимивають з підземних порід органічні речовини (із журн.).
3. що. Вилучати, забирати що-небудь шляхом дії води або іншої рідини.
Дощ інтенсивністю 1 мм/год за 45 хв вимиває з повітря 28 % часточок пилу діаметром 10 мкм (із журн.);
Свіжий сік здатний вимивати токсини, шлаки, знищувати шкідливу мікрофлору, паразитів, загоювати ушкодження, активізувати ферменти (з газ.).
4. що, перен. Вилучати що-небудь, забирати звідкись.
Трудові маятникові міграції утворюють свого роду противагу незворотним міграціям, які вимивають сільське населення в міста, немовби конкурують з ними (з наук. літ.);
Подальша уніфікація освітньої системи СРСР усе більш відчутно вимивала з неї національний компонент (із журн.);
// Вилучати з обігу.
Держава може використовувати грошові кошти, отримані від розміщення державних облігацій, як засіб цілеспрямованого регулювання параметрів національної валюти, вимиваючи більш-менш значну частину грошової маси з валютного ринку (з наук. літ.);
У державі повинна існувати система відстеження товарно-грошових потоків з урахуванням у них частки паразитуючого спекулятивного бізнесу, який вимиває обігові кошти виробників (з газ.).
Значення в інших словниках
- вимивати — вимива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимивати — -аю, -аєш, недок., вимити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Миючи, робити кого-, що-небудь чистим. 2》 Розмиваючи землю, ґрунт, утворювати заглибину, яр і т. ін. || Розмиваючи ґрунт, виносити з нього або відкривати щось. 3》 хім. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимивати — див. вишкрібати; мити; чистити Словник синонімів Вусика
- вимивати — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- вимивати — ВИМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МИТИ, ию, иєш, док., перех. 1. Миючи, робити кого-, що-небудь чистим. Насипала [Аниця] в миску студеного борщу, поставила на стіл, а сама стала горнець вимивати (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
- вимивати — Вимива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. вимити, -мию, -єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі. Шевч. 27. Словник української мови Грінченка