1. Словник української мови в 11 томах

вимок

ВИ́МОК, у, ч., с. г. Ділянка посіву, що загинув від вимокання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимок — ви́мок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимок — -у, ч., с. г. Ділянка посіву, що загинув від вимокання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимок — ВИ́МОК, у, ч., с. г. Вимокання (посівів, ґрунтів). Наприкінці непу виникло питання про страхування сільгоспкультур не лише від граду, але й від стихії (посухи, вимерзання, вимоку, шкідників), тобто від фактичного недороду (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. вимок — Ви́мок, -ка м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ. Словник української мови Грінченка