виморгувати
ВИМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз моргати.
Дід Кузьма.. почав щось дивне показувати на мигах, страшно поводячи очима, виморгуючи кудлатими, вже посивілими бровами (Кучер, Трудна любов, 1960, 288);
*Образно. Лише море ліниво шуміло Іванові в ногах та німі зірниці насмішкувато виморгували йому здалека (Гончар, Новели, 1954, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виморгувати — вимо́ргувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виморгувати — -ую, -уєш, недок. Раз у раз моргати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виморгувати — ВИМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз моргати. Дід Кузьма .. почав щось дивне показувати на мигах, страшно поводячи очима, виморгуючи кудлатими, вже посивілими бровами (В. Кучер); Виморгувати очима; * Образно. Словник української мови у 20 томах