вимотати

Значення в інших словниках

1. вимотати — ви́мотати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вимотати — див. вимотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимотати — ВИ́МОТАТИ див. вимо́тувати. Словник української мови у 20 томах
4. вимотати — вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) (усі́) жи́ли. 1. з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами. Фразеологічний словник української мови
5. вимотати — ВИМО́ТУВАТИ (мотаючи з чого-небудь або на щось, витягати звідкись), ВИСО́ТУВАТИ. — Док.: ви́мотати, ви́сотати. Ось волосінь перестала розмотуватись. Дідусь.. посмикав за неї і.. почав вимотувати на борт баркаса (Ю. Словник синонімів української мови
6. вимотати — Ви́мотати, -ся см. вимотувати, -ся. Словник української мови Грінченка