1. Словник української мови в 11 томах

вимудровувати

ВИМУДРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МУДРУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Мудруючи, вигадувати що-небудь, приходити до якогось рішення.

Довго я мудрував, поки таки сплів його [возика] так-сяк і вже хотів був іще щось вимудрувати, як зненацька почув шелест попід кущами (Гр., Без хліба, 1958, 60);

— Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував? (Головко, II, 1957, 403).

2. рідко. Добувати що-небудь за допомогою хитрощів.

— Як що хотів мати, мусив вимудровувати в нього або украсти (Коцюб., II, 1955, 329).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимудровувати — вимудро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимудровувати — -ую, -уєш, недок., вимудрувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Мудруючи, вигадувати що-небудь, приходити до якогось рішення. 2》 рідко. Добувати що-небудь за допомогою хитрощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимудровувати — ВИМУДРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МУДРУВАТИ, ую, уєш, док., що і без дод., розм. 1. Розмірковуючи, вигадуючи що-небудь, приходити до якогось рішення. Словник української мови у 20 томах
  4. вимудровувати — див. хитрувати Словник синонімів Вусика