1. Словник української мови в 11 томах

вимушеність

ВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́мушений 3.

Усміхнувся [Пранек], ледве приховуючи вимушеність посмішки (Ле, Клен. лист, 1960, 61);

Вже як не бувало тієї скованості, вимушеності, незграбності (Гончар, Новели, 1954, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимушеність — ви́мушеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимушеність — -ності, ж. Абстр. ім. до вимушений 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимушеність — ВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. ви́мушений 3. Усміхнувся [Пранек], ледве приховуючи вимушеність посмішки (Іван Ле); Вже як не бувало тієї скованості, вимушеності, незграбності (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах