вимірювати
ВИМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ВИМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́МІРЯТИ, яю, яєш і рідко ВИ́МІРИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Визначати величину чого-небудь, міряючи, порівнюючи її з одиницею виміру, застосовуючи спеціальні прилади або якусь мірку.
Дід Йосип давав лад, вказував жінкам, які балки витягати із згарища, вимірював метром довжину (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 7);
Як завжди, Володя .. сушив посуд, підігрівав розчини, вимірював температуру сумішей (Донч., III, 1956, 331);
Виміряє [Огей] папіряною стрічечкою деякі камінці (Досв., Вибр., 1959, 272);
Чим ти виміриш ту безмірну пустиню, що зоветься світом? (Мирний, IV, 1955, 323);
Виміряти ліс — не така вже й проста справа (Стельмах, Хліб.., 1959, 263).
Вимі́рювати (ви́міря́ти) на о́ко (очи́ма) — визначати величину чого-небудь приблизно, без спеціального вимірювання.
Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір, наче вимірював на око швидкість корабля (Трубл., II, 1955, 261).
◊ Вимі́рювати (ви́міря́ти) по́глядом (очи́ма) кого — дивитися погордливо на кого-небудь.
— Опудало! — гукає Микита. — Батькові чоботи взув! Еле-ле-ле! А я виміряв його спокійним поглядом і кажу: — Слухай: рип-рип!.. (Багмут, Опов., 1959, 6).
2. перен., розм. Проходити, проїжджати по всій дорозі; обходжувати, об’їжджати що-небудь скрізь.
— У Царгороді, — гомоніли купці, що не раз за своє життя виміряли шлях до Константинополя, — з ними не торгують (Скл., Святослав, 1959, 40);
Проблукавши з півгодини по своїй кімнаті і вимірявши її вздовж і впоперек, Сахно вирішила вийти в сад прохолодитися (Смолич, І, 1958, 77).
3. тільки ви́мірити, діал. Націлитися.
Я швидко вхопився за револьвера і вимірив у неї (Ірчан, II, 1958, 50).
Значення в інших словниках
- вимірювати — вимі́рювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- вимірювати — див. МІРЯТИ. Словник синонімів Караванського
- вимірювати — [вием’ір'уватие] -р'уйу, -р'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- вимірювати — -юю, -юєш і виміряти, -яю, -яєш, недок., виміряти, -яю, -яєш і рідко вимірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Визначати величину чого-небудь, міряючи, порівнюючи її з одиницею виміру, застосовуючи спеціальні прилади або якусь мірку. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимірювати — ВИМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, ВИМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́МІРЯТИ, яю, яєш, рідко ВИ́МІРИТИ, рю, риш, док. 1. що. Визначати величину чого-небудь, міряючи, порівнюючи її з одиницею виміру, застосовуючи спеціальні прилади або якусь мірку. Як завжди, Володя .. Словник української мови у 20 томах
- вимірювати — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови
- вимірювати — Вимі́рювати, -рюю, -рюєш, -рює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)