вим’яста

ВИ́М’ЯСТА, прикм. Яка має велике вим’я.

Марта.. присідає біля вим’ястої Калини, і тугі струмочки то дзвінко б’ються в клепки дійниці, то глухо спінюють надоєне молоко (Стельмах, II, 1962, 310).