винаходити
ВИНАХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ВИ́НАЙТИ, йду, йдеш, док., перех.
1. Створювати що-небудь зовсім нове, до цього невідоме.
..раз у раз винаходять нові машини, що спрощують і здешевлюють певну сторону виробництва (Ленін, 1, 1948, 82);
Напослідок винайшли дзигарі вежові (Коцюб., III, 1956, 7);
Люди розумової праці винайшли трактор. Ти на ньому ореш, радієш, що тобі полегшено працю (Тют., Вир, 1964, 42).
Винахо́дити (ви́найти) за́сіб (спо́сіб) — придумувати, як здійснити що-небудь.
Виявилось, що то Молибога винайшов спосіб, як позбутися небезпечного провокатора (Збан., Єдина, 1959, 342).
2. тільки док., діал. Відшукати.
— Але може би ви винайшли для мене яку роботу? (Фр., II, 1950, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винаходити — (творити щось невідоме) створювати, вигадувати, придумувати. Словник синонімів Полюги
- винаходити — винахо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- винаходити — -джу, -диш, недок., винайти, -йду, -йдеш, док., перех. 1》 Створювати що-небудь зовсім нове, до цього невідоме. 2》 тільки док., діал. Відшукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винаходити — ВИНАХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ВИ́НАЙТИ, йду, йдеш; мин. ч. ви́найшов, йшла, ло; док., що. 1. Створювати що-небудь зовсім нове, до цього невідоме. Словник української мови у 20 томах
- винаходити — винахо́дити / ви́найти велосипе́д. Займатися розробкою, пошуками і т. ін. того, що вже давно відоме. Коли ми говоримо “винайти велосипед”, то маємо на думці марнування зусиль на пошуки, що їх уже давно завершили інші люди. Фразеологічний словник української мови
- винаходити — ВИНАХО́ДИТИ (творити що-небудь нове, до цього невідоме), ПРИДУ́МУВАТИ, ВИГА́ДУВАТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ рідко, ВИМИ́СЛЮВАТИ рідко. — Док.: ви́найти, приду́мати, ви́гадати, створи́ти, ви́думати, ви́мислити. Словник синонімів української мови
- винаходити — Винаходити, -джу, -диш сов. в. винайти, -йду, -деш, гл. 1) Отыскивать, отыскать, разыскать. 2) Открывать, открыть; изобрѣтать, изобрѣсти. Словник української мови Грінченка