1. Словник української мови в 11 томах

винахідливо

ВИНАХІ́ДЛИВО, рідко. Присл. до винахі́дливий.

Він працював натхненно, винахідливо (Собко, Біле полум’я, 1952, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винахідливо — винахі́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. винахідливо — Присл. до винахідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винахідливо — ВИНАХІ́ДЛИВО. Присл. до винахі́дливий. Він працював натхненно, винахідливо (В. Собко); Реклама має справляти значний психологічний вплив, яскраво і винахідливо презентуючи товар, впливаючи тим самим на поведінкові рефлекси покупця (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах