винахідливість

ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. винахі́дливий.

Він аж тремтів увесь, коли траплявся такий небезпечний випадок.., де можна було дати волю своїй винахідливості, умінню, хоробрості (Гончар, І, 1954, 95);

Подумав [Зеленський] і про винахідливість Дороша, чимало його винаходів застосовано в цеху (Собко, Біле полум’я, 1952, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винахідливість — винахі́дливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. винахідливість — -вості, ж. Властивість за знач. винахідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винахідливість — ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. винахі́дливий. Можна сміливо твердити, що жоден геній не зміг би створити те, що легко й незмушено творить природа порядком великої винахідливості (В. Словник української мови у 20 томах
  4. винахідливість — ВИ́ДУМКА (здібність, здатність видумувати, придумувати), ВИ́ГАДКА, ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ. — Це (ворожі командири) кадрові полковники, люди без видумки (Ю. Яновський); Вигадка — свідок могутності людського розуму (М. Словник синонімів української мови