винахідливість
ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. винахі́дливий.
Можна сміливо твердити, що жоден геній не зміг би створити те, що легко й незмушено творить природа порядком великої винахідливості (В. Підмогильний);
Смокчучи її [грудочку снігу], зачепився [Максим] поглядом за лейтенантів кашкет – і згадав тюрму й винахідливість в'язнів (І. Багряний);
Він аж тремтів увесь, коли траплявся такий небезпечний випадок.., де можна було дати волю своїй винахідливості, умінню, хоробрості (О. Гончар);
Відомо, що людина за складних обставин здатна виявити таку силу і винахідливість, про які й сама не підозрює (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винахідливість — винахі́дливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- винахідливість — -вості, ж. Властивість за знач. винахідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винахідливість — ВИ́ДУМКА (здібність, здатність видумувати, придумувати), ВИ́ГАДКА, ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ. — Це (ворожі командири) кадрові полковники, люди без видумки (Ю. Яновський); Вигадка — свідок могутності людського розуму (М. Словник синонімів української мови
- винахідливість — ВИНАХІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. винахі́дливий. Він аж тремтів увесь, коли траплявся такий небезпечний випадок.., де можна було дати волю своїй винахідливості, умінню, хоробрості (Гончар, І, 1954, 95)... Словник української мови в 11 томах