1. Словник української мови в 11 томах

винницький

ВИ́ННИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ви́нниця.

Здоровенна, наче винницький казан, голова (Мирний, IV, 1955, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винницький — -а, -е, заст. Винокурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. винницький — ВИ́ННИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ви́нниця. * У порівн. Здоровенна, наче винницький казан, голова (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. Винницький — Ви́нницький прізвище Орфографічний словник української мови
  4. винницький — Ви́нницький, -а, -е Винокуренный. Словник української мови Грінченка