винницький
ВИ́ННИЦЬКИЙ, а, е, заст.
Прикм. до ви́нниця.
* У порівн. Здоровенна, наче винницький казан, голова (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винницький — -а, -е, заст. Винокурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Винницький — Ви́нницький прізвище Орфографічний словник української мови
- винницький — ВИ́ННИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ви́нниця. Здоровенна, наче винницький казан, голова (Мирний, IV, 1955, 304). Словник української мови в 11 томах
- винницький — Ви́нницький, -а, -е Винокуренный. Словник української мови Грінченка