винницький

ВИ́ННИЦЬКИЙ, а, е, заст.

Прикм. до ви́нниця.

* У порівн. Здоровенна, наче винницький казан, голова (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винницький — -а, -е, заст. Винокурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Винницький — Ви́нницький прізвище Орфографічний словник української мови
  3. винницький — ВИ́ННИЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ви́нниця. Здоровенна, наче винницький казан, голова (Мирний, IV, 1955, 304). Словник української мови в 11 томах
  4. винницький — Ви́нницький, -а, -е Винокуренный. Словник української мови Грінченка