1. Словник української мови в 11 томах

виноградар

ВИНОГРА́ДАР, я, ч. Той, хто вирощує, розводить виноград.

Схилений виноградар копається в ситій землі (Коцюб., II, 1955, 409);

Малює [художниця] хлопця-лісоруба І виноградаря в лозі (Воронько, Народж. легенди, 1954, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виноградар — -я, ч. Той, хто вирощує, розводить виноград. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виноградар — ВИНОГРА́ДАР, я, ч. Той, хто вирощує, розводить виноград або займається виноградарством. Схилений виноградар кохається в ситій землі (М. Коцюбинський); Малює [художниця] хлопця-лісоруба І виноградаря в лозі (П. Словник української мови у 20 томах
  3. Виноградар — Виногра́дар іменник чоловічого роду житловий масив Орфографічний словник української мови
  4. виноградар — Виногра́дар, -ря, -реві; -дарі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)