виноградар

виногра́дар

-я, ч.

Той, хто вирощує, розводить виноград.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виноградар — ВИНОГРА́ДАР, я, ч. Той, хто вирощує, розводить виноград або займається виноградарством. Схилений виноградар кохається в ситій землі (М. Коцюбинський); Малює [художниця] хлопця-лісоруба І виноградаря в лозі (П. Словник української мови у 20 томах
  2. Виноградар — Виногра́дар іменник чоловічого роду житловий масив Орфографічний словник української мови
  3. виноградар — Виногра́дар, -ря, -реві; -дарі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виноградар — ВИНОГРА́ДАР, я, ч. Той, хто вирощує, розводить виноград. Схилений виноградар копається в ситій землі (Коцюб., II, 1955, 409); Малює [художниця] хлопця-лісоруба І виноградаря в лозі (Воронько, Народж. легенди, 1954, 37). Словник української мови в 11 томах