виночерпій
ВИНОЧЕ́РПІЙ, я, ч., заст. При дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету.
Разом з царем ховали одну з його наложниць, а також слуг — виночерпія, кухаря, вістового, кращих коней і по добірній штуці всякої худоби (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160);
// жарт. Той, хто наливає вино в чарки, келихи за столом.
— Сергію, виконуй свої обов’язки виночерпія, — Михайло показав на пляшку вина (Коп., Земля.., 1957, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виночерпій — виноче́рпій іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- виночерпій — -я, ч., заст. При дворі монарха, феодала – особа, яка відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виночерпій — ВИНОЧЕ́РПІЙ, я, ч., заст. Особа при дворі монарха, феодала, яка відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету. Всіх пиятик незмінний виночерпій, ти чуєш – скреготнуло твоє діло! (Л. Словник української мови у 20 томах
- виночерпій — I виночерпець, підчашний (іст.), чашник II див. п'яниця Словник синонімів Вусика
- виночерпій — ВИНОЧЕ́РПІЙ заст. (при дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала й підносила їх під час бенкету), ПИВНИ́ЧНИЙ заст. Дмитрик успадкував звички справжнього виночерпія. Це видно було з того,.. як неквапно наливав по вінця кухлі (М. Словник синонімів української мови