виночерпій

ВИНОЧЕ́РПІЙ, я, ч., заст. При дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету.

Разом з царем ховали одну з його наложниць, а також слуг — виночерпія, кухаря, вістового, кращих коней і по добірній штуці всякої худоби (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160);

// жарт. Той, хто наливає вино в чарки, келихи за столом.

— Сергію, виконуй свої обов’язки виночерпія, — Михайло показав на пляшку вина (Коп., Земля.., 1957, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виночерпій — виноче́рпій іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. виночерпій — -я, ч., заст. При дворі монарха, феодала – особа, яка відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виночерпій — ВИНОЧЕ́РПІЙ, я, ч., заст. Особа при дворі монарха, феодала, яка відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету. Всіх пиятик незмінний виночерпій, ти чуєш – скреготнуло твоє діло! (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. виночерпій — I виночерпець, підчашний (іст.), чашник II див. п'яниця Словник синонімів Вусика
  5. виночерпій — ВИНОЧЕ́РПІЙ заст. (при дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала й підносила їх під час бенкету), ПИВНИ́ЧНИЙ заст. Дмитрик успадкував звички справжнього виночерпія. Це видно було з того,.. як неквапно наливав по вінця кухлі (М. Словник синонімів української мови