виночерпій

ВИНОЧЕ́РПІЙ, я, ч., заст.

Особа при дворі монарха, феодала, яка відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету.

Всіх пиятик незмінний виночерпій, ти чуєш – скреготнуло твоє діло! (Л. Костенко);

Випив [сотник] три величезні штофи й простягнув порожній штоф виночерпію, аби той налив ще (Ю. Мушкетик);

Разом із царем ховали одну з його наложниць, слуг – виночерпія, кухаря, вістового, а також найкращих коней (з наук. літ.);

// жарт. Той, хто розливає вино за столом.

– Сергію, виконуй свої обов'язки виночерпія, – Михайло показав на пляшку вина (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виночерпій — виноче́рпій іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. виночерпій — -я, ч., заст. При дворі монарха, феодала – особа, яка відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виночерпій — I виночерпець, підчашний (іст.), чашник II див. п'яниця Словник синонімів Вусика
  4. виночерпій — ВИНОЧЕ́РПІЙ заст. (при дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала й підносила їх під час бенкету), ПИВНИ́ЧНИЙ заст. Дмитрик успадкував звички справжнього виночерпія. Це видно було з того,.. як неквапно наливав по вінця кухлі (М. Словник синонімів української мови
  5. виночерпій — ВИНОЧЕ́РПІЙ, я, ч., заст. При дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету. Разом з царем ховали одну з його наложниць, а також слуг — виночерпія, кухаря, вістового... Словник української мови в 11 томах