1. Словник української мови у 20 томах

виношений

ВИ́НОШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́носити.

Вона, вигодувана ще за часів кріпацтва, виношена кріпацькими руками, вихолена у панській сім'ї, не буде чистити тії [тієї] риби (Панас Мирний);

Кожне слово у Назара було зважене, кожна думка, мабуть, заздалегідь обдумана і виношена (Ю. Збанацький);

Виборна се була сестричка Галя, .. хоч у виношеній, та у червоній стрічечці (Марко Вовчок);

Я ледве впізнаю .. Стьопу-бригадира, що вирядився в старий, геть виношений трофейний кітель (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виношений — ви́ношений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виношений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виношений — (одяг) зношений, (черевик) стоптаний, (людина) виснажений, спрацьований Словник чужослів Павло Штепа
  4. виношений — СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо — який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  5. виношений — ВИ́НОШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́носити. Вона, вигадувана ще за часів кріпацтва, виношена кріпацькими руками, вихолена у панській сім’ї, не буде чистити тії риби (Мирний, І, 1954, 350); Кожне слово у Назара було зважене, кожна думка, мабуть... Словник української мови в 11 томах