виношений

СТАРИ́Й (про одяг, взуття тощо — який був у вжитку, використовувався); НО́ШЕНИЙ, ПОТЕ́РТИЙ, ВИ́ТЕРТИЙ, ВИ́НОШЕНИЙ, ПРОНО́ШЕНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (який втратив початковий колір, став неміцний від довгого вжитку); ВЕ́ТХИЙ, БЛАГИ́Й розм. (зовсім неміцний, поганий); ПІДТО́ПТАНИЙ розм. (про взуття). І одежа, хоч про свято, була як у людей, та й у будень не висіло та не бовталось старе гноття (Панас Мирний); — П'ять злотих, не більше.. Штани вже ношені (Д. Бедзик); Убрання на Лящеві було потерте, засмальцьоване (І. Нечуй-Левицький); За рулем сидів молодий морячок у виношеній тільняшці (Ю. Збанацький); Обережно знімає з себе піджак, що ледве купи тримається, такий він проношений та проштопаний (Ірина Вільде); Липтак нашвидку одягнувся в старий, зношений костюм (М. Томчаній); У благім пальті він, мабуть, дуже змерз (А. Головко); Поганенька одежина, підтоптані і покривлені черевики (В. Еллан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виношений — (одяг) зношений, (черевик) стоптаний, (людина) виснажений, спрацьований Словник чужослів Павло Штепа
  2. виношений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виношений — ВИ́НОШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́носити. Вона, вигодувана ще за часів кріпацтва, виношена кріпацькими руками, вихолена у панській сім'ї, не буде чистити тії [тієї] риби (Панас Мирний); Кожне слово у Назара було зважене, кожна думка, мабуть... Словник української мови у 20 томах
  4. виношений — ви́ношений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  5. виношений — ВИ́НОШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́носити. Вона, вигадувана ще за часів кріпацтва, виношена кріпацькими руками, вихолена у панській сім’ї, не буде чистити тії риби (Мирний, І, 1954, 350); Кожне слово у Назара було зважене, кожна думка, мабуть... Словник української мови в 11 томах