1. Словник синонімів української мови

виношувати

ВИНО́ШУВАТИ (довго, детально обмірковувати думку, ідею тощо), ПЛЕКА́ТИ, КОХА́ТИ, ВИКО́ХУВАТИ, ГОЛУ́БИТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, НОСИ́ТИ (про мрію, надію — мати, містити в собі, зберігати). — Док.: ви́носити, ви́плекати, ви́кохати. Він уже давно виношував думку заснувати в селі кооперацію (В. Речмедін); Плекав (Мамай) одвічну мрію: не воювати, не гарбати, не ярмити нікого (О. Ільченко); Вони вчилися, подругували, вкупі кохали свої молоді заміри (Дніпрова Чайка); (Конон:) Я вже більш трьох років викохую у своїм розумі думку про те, щоб вернутись у рідне село (М. Кропивницький); Голублячи таку думку в серці, непримітно переходив він безкраї степи без утоми (Панас Мирний); Пестила (Маланка) мрію про землю, а земля встала проти неї ворожа, жорстока, збунтувалась і втікла з рук (М. Коцюбинський); Заньковецька все життя леліяла мрію зіграти Катерину в "Грозі" (М. Рильський); Де батько впав і мати де — не знає Ганна й досі. А дід Ілько все жде, все жде, надію в серці носить (П. Дорошенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виношувати — (думки, ідеї) плекати, кохати, леліяти, носити. Словник синонімів Полюги
  2. виношувати — вино́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виношувати — -ую, -уєш, недок., виносити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Носити в собі дитину до пологів (про матір). || Вирощувати, доглядати дитину, носячи на руках до того часу, поки вона почне ходити. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виношувати — ВИНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́НОСИТИ, ошу, осиш, док. 1. кого. Носити в собі дитину до пологів (про матір). – Толику, як ти міг? .. Я ж дитину тобі виношую... Толику, вернись, мій любий!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  5. виношувати — Вино́шувати, вино́шую, -но́шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виношувати — ВИНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́НОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. 1. Носити в собі дитину до родів (про матір). — Толику, як ти міг?.. Я ж дитину тобі виношую… Толику, вернись, мій любий!.. (Руд. Словник української мови в 11 томах
  7. виношувати — Виношувати, -шую, -єш сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл. 1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Рудч. Ск. І. 37. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир. Ном. № 7137. 2) Пронашивать, проносить. 3) Изнашивать, износить. Словник української мови Грінченка