винуватість
ВИНУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до винува́тий 1, 2.
Попросив старий Гайдак покласти його вмирати у вишитій сорочці, головою на схід, щоб видно було Україну. З родиною не розмовляв і з гіркою винуватістю відвертав очі до стіни (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винуватість — винува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- винуватість — -тості, ж. Абстр. ім. до винуватий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- винуватість — ВИНУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до винува́тий 1, 2. Попросив старий Гайдак покласти його вмирати у вишитій сорочці, головою на схід, щоб видно було Україну. З родиною не розмовляв і з гіркою винуватістю відвертав очі до стіни (В. Словник української мови у 20 томах