виплачувати
ВИПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. і без додатка. Видавати плату за що-небудь.
Сів за столик, виплачую гроші (Март., Тв., 1954, 216);
Днями Брага зчепився з касиром, що привіз виплачувати зарплату (Гончар, Тронка, 1963, 281);
Приїздить [Герман] сюди з Дрогобича оглянути роботу і виплатити ріпникам (Фр., V, 1951, 185);
Ми спокійно забрали свої речі, виплатили гроші візникові й рушили до ганку (Досв., Вибр., 1959, 66);
// Повертати, сплачувати борг частинами або повністю.
— Нічого, підождемо, — думає він [монопольщик], — аби проценти в свій час виплачував (Вас., І, 1959, 66);
Ті чотири десятини ще не його, це ще хомут на шиї, поки виплатять за них в банк! (Головко, II, 1957, 513).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виплачувати — випла́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виплачувати — [виеплачуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- виплачувати — -ую, -уєш, недок., виплатити, -ачу, -атиш, док., перех. і без додатка. Видавати плату за що-небудь. || Повертати, сплачувати борг частинами або повністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виплачувати — ВИПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛАТИТИ, ачу, атиш, док., що і без прям. дод. Видавати гроші як плату, сплачувати за що-небудь. Сів за столик, виплачую гроші (Л. Мартович); Приїздить [Герман] сюди з Дрогобича оглянути роботу і виплатити ріпникам (І. Словник української мови у 20 томах
- виплачувати — див. розплачуватися Словник синонімів Вусика
- виплачувати — Виплачувати, -чую, -єш сов. в. виплатити, -чу, -тиш, гл. Выплачивать, выплатить, уплачивать, уплатить. Вони тільки й думають, як би їм гроші виплатили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Словник української мови Грінченка