1. Словник української мови в 11 томах

випліскувати

ВИПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛЕСКАТИ, ви́плескаю, ви́плескаєш і ви́плещу, ви́плещеш, док.

1. перех. Виливати рідину різкими рухами, плескаючи частинами.

Недопите вино дівчата випліскують високо вгору (Гончар, Новели, 1954, 32);

Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море? (Рильський, І, 1956, 257).

2. тільки недок., неперех. Вискакувати на поверхню води з плеском (про рибу).

Серед тиші часом поверх води випліскувала риба, лишаючи по собі на тихому лоні розпливчаті круги (Вас., Вибр., 1954, 121).

3. перех. Надавати якої-небудь форми шматку тіста, перекладаючи з руки на руку, плескаючи по ньому.

Виплескала вона хліб, посаджала в піч (Н.-Лев., II, 1956, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випліскувати — виплі́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випліскувати — -ую, -уєш, недок., виплескати, виплескаю, виплескаєш і виплещу, виплещеш, док. 1》 перех. Виливати рідину різкими рухами, плескаючи частинами. 2》 тільки недок., неперех. Вискакувати на поверхню води з плеском (про рибу). 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випліскувати — ВИПЛІ́СКУВАТИ, ВИПЛЕ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛЕСКАТИ, аю, аєш і ещу, ещеш, док. 1. що. Виливати рідину плесканням. Веселий бог виплескував з відра Злотавий плин, чистіший від бурштину (Ю. Клен); Недопите вино дівчата випліскують високо вгору (О. Словник української мови у 20 томах
  4. випліскувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ (виливати, викидати рідину бризками, плескаючи), ВИПЛІ́СКУВАТИ. — Док.: ви́бризкати, ви́бризнути, ви́плескати, ви́плеснути. Екіпаж котився, мірно вибризкував на всі боки рідиною (Я. Качура); Острий ніж входив у тіло, .. Словник синонімів української мови
  5. випліскувати — Виплі́скувати, -плі́скую, -лі́скуєш; ви́плескати, -плескаю, -плескаєш і ви́плеснути, -плесну, -плеснеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. випліскувати — Випліскувати, -кую, -єш сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Г. Барв. 540. Словник української мови Грінченка