1. Словник української мови в 11 томах

випнутий

ВИ́ПНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пнути.

Сам Маковейчик маленький на зріст, але груди має розвинені й завжди випнуті молодцювато — "колесом" (Гончар, І, 1954, 48).

2. прикм. Який видається, виступає наперед.

Трохи випнуті вилиці й дивовижно пухнасті брови і вії робили його обличчя виразним, — воно одразу запам’ятовувалося (Собко, Запорука.., 1952, 34);

Довкола випнутого підборіддя двома струмками спадали пругкі вуса (Панч, Гомон. Україна, 1954, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випнутий — ви́пнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до випнути. 2》 прикм.Який видається, виступає наперед. Випнуте підборіддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випнутий — ВИ́ПНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́пнути. Сам Маковейчик маленький на зріст, але груди має розвинені й завжди випнуті молодцювато – колесом (О. Гончар); При артикуляції голосного “у” губи сильно випнуті вперед (з навч. літ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах