виповнюватися
ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, юється і ВИПОВНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́ПОВНИТИСЯ, иться, док.
1. Робитися цілком заповненим, зайнятим ким-, чим-небудь.
Майдан виповнявся [людьми] і починав шуміти (Коцюб., II, 1955, 80);
Кімната виповнювалася селянами (Епік, Тв., 1958, 333);
Аж ось коли виповнився водою Сугаклій (Ю. Янов., II, 1954, 168);
// Робитися повністю насиченим чим-небудь.
Глибокий казан міжгірного річища виповнявся прозорим ранковим туманом (Вол., Озеро.., 1959, 21);
Повітря висвіжилось, виповнилось холоднуватими пахощами нічних квітів (Гончар, Новели, 1954, 99).
2. Робитися повнішим, поправлятися, гладшати.
Параска заздро косила очима на невістку: виповнилася як! Від матері як сухар прийшла (Горд., II, 1959, 289);
Поступово сили поверталися до неї, виповнилися щоки і з’явився на них ніжний рум’янець (Хижняк, Тамара, 1959, 270).
3. діал. Минати, сповнюватися (про роки).
А коли йому виповнилось уже шістнадцять років, він поступив чорноробом у депо (Панч, II, 1956, 451).
Значення в інших словниках
- виповнюватися — випо́внюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виповнюватися — -юється і виповнятися, -яється, недок., виповнитися, -иться, док. 1》 Робитися цілком заповненим, зайнятим ким-, чим-небудь. || Робитися повністю насиченим чим-небудь. 2》 Робитися повнішим, поправлятися, гладшати. 3》 діал. Минати, сповнюватися (про роки). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виповнюватися — ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, юється, ВИПОВНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́ПОВНИТИСЯ, иться, док. 1. Робитися цілком заповненим, зайнятим ким-, чим-небудь. Майдан виповнявся і починав шуміти (М. Словник української мови у 20 томах
- виповнюватися — НАПО́ВНЮВАТИСЯ (НАПОВНЯ́ТИСЯ) перев. ким, чим (про простір, приміщення і т. ін. — ставати цілком зайнятим), ЗАПО́ВНЮВАТИСЯ (ЗАПОВНЯ́ТИСЯ), СПО́ВНЮВАТИСЯ (СПОВНЯ́ТИСЯ), ВИПО́ВНЮВАТИСЯ (ВИПОВНЯ́ТИСЯ), ПО́ВНИТИСЯ, ПЕРЕПО́ВНЮВАТИСЯ (ПЕРЕПОВНЯ́ТИСЯ) підсил. Словник синонімів української мови