1. Словник української мови в 11 томах

випорпаний

ВИ́ПОРПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́порпати.

Під кождим корчем були їх [кроликів і зайців] ямки, випорпані в м’якій, пухкій землі (Фр., IV, 1950, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випорпаний — ви́порпаний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. випорпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випорпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випорпаний — ВИ́ПОРПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́порпати. Під кождим [кожним] корчем були їх [кроликів і зайців] ямки, випорпані в м'якій, пухкій землі (І. Франко); Білочка швиденько згризла випорпаний із землі горішок і шаснула в дупло на дереві (із журн.). Словник української мови у 20 томах