випорпати
ВИ́ПОРПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
1. Вигребти яму, заглибину в грунті.
Він [пес] давно вже, ще з весни, випорпав собі яму під коморою і залазить туди під час спеки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 40).
2. Розгрібаючи, розгортаючи, дістати що-небудь.
Десь щось вкраде [цуценя], десь щось на смітті випорпає (Мельн., До раю.., 1961, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випорпати — ви́порпати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- випорпати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Вигребти яму, заглибину в ґрунті. 2》 Розгрібаючи, розгортаючи, дістати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випорпати — ВИ́ПОРПАТИ див. випо́рпувати. Словник української мови у 20 томах