випотина
ВИ́ПОТИНА, и, ж. Піт, що виступає на тілі.
В період критичного зниження температури у хворих спостерігається випотина (Заг. догляд за хворими, 1957, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випотина — ви́потина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- випотина — -и, ж. Піт, що виступає на тілі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випотина — ВИ́ПОТИНА, и, ж. Піт, що виступає на тілі. У період критичного зниження температури у хворих простежується випотина (з навч. літ.); Він увесь покрився випотиною, м'язи дрижали, тіло пересмикувало нервове тіпання (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- випотина — ПІТ (рідина, що виділяється підшкірними залозами), РОПА́ діал.; ВИ́ПОТИ, ВИ́ПОТИНА (перев. при захворюванні). Люди піднімали тяжкі молоти і били по граніту. Тіла їхні обливалися потом (М. Томчаній); — Розумієш, аж чуб ропою взявся: все село обходив, усіх куркульських собак роздрочив (М. Стельмах). Словник синонімів української мови