виправданість
ВИ́ПРАВДАНІСТЬ, ності, ж. Доцільність, логічна вмотивованість чого-небудь.
Раз у раз у поезіях Лесі [Українки] до самої кончини її стрічаємо ми фольклорні елементи, уживані дедалі з більшим тактом, дедалі з більшою художньою виправданістю (Рильський, III, 1956, 289).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виправданість — ви́правданість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- виправданість — -ності, ж. Доцільність, логічна вмотивованість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виправданість — ВИ́ПРАВДАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́правданий 2. Раз у раз у поезіях Лесі [Українки] до самої кончини її стрічаємо ми фольклорні елементи, уживані дедалі з більшим тактом, дедалі з більшою художньою виправданістю (М. Словник української мови у 20 томах