виправданість

ВИ́ПРАВДАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. ви́правданий 2.

Раз у раз у поезіях Лесі [Українки] до самої кончини її стрічаємо ми фольклорні елементи, уживані дедалі з більшим тактом, дедалі з більшою художньою виправданістю (М. Рильський);

Страхові виплати, які здійснюють страховики на користь застрахованих осіб, доводять виправданість страхування як механізму гарантії збереження майнових інтересів (із журн.);

Головним завданням науково обґрунтованого управління ризиковими операціями банку є визначення ступеня допустимості та виправданості того чи іншого ризику і прийняття оптимального рішення (із журн.).