1. Словник української мови в 11 томах

виправдний

ВИПРАВДНИ́Й, а́, е́. Те саме, що випра́вдувальний.

В його [писаря] в книгах і в бумагах є всі виправдні документи (Н.-Лев., II, 1956, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправдний — виправдни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виправдний — -а, -е. Те саме, що виправдувальний. Виправдний вирок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виправдний — ВИПРАВДНИ́Й, а́, е́. Те саме, що випра́вдувальний. В його [писаря] в книгах і в бумагах є всі виправдні документи (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. виправдний — Випра́вдний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)