випроводжання

Значення в інших словниках

1. випроводжання — випроводжа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. випроводжання — -я, с. Дія за знач. випроводжати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випроводжання — ВИПРОВОДЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випроводжа́ти. У селі Дякове, що в Луганській області, до 60-х років ХХ ст. існував звичай обв'язувати руки призовника під час його випроводжання до армії вишитими хустинками (із журн.). Словник української мови у 20 томах