1. Словник української мови в 11 томах

випропадати

ВИ́ПРОПАДАТИ, ає, док., розм. Пропасти, зникнути один да одним.

— Всі відьми й відьмаки випропадали: не стало їм життя поміж теперішніми людьми (Гончар, Людина.., 1960, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випропадати — ви́пропадати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. випропадати — -ає, док. Пропасти всім або багатьом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випропадати — ВИ́ПРОПАДАТИ, ає, док., розм. Пропасти, зникнути один за одним. Піп як тупнув ногою, Як мотнув головою, Як потряс бородою, Як закричить, Як заверещить: “Ще таких людей не було і не буде, Коли б випропадали такі бідні люди!... Словник української мови у 20 томах