1. Словник української мови в 11 томах

випростаний

ВИ́ПРОСТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́простати.

Вона тримала руки, випростані перед собою (Смолич, Ми разом.., 1950, 15);

Вершник під’їхав. Ноги були випростані із стремен (Панч, О. Пархом., 1939, 89).

2. прикм. Рівний, прямий.

Постать її була випростана (горбитись вона не звикла) (Л. Укр., III, 1952, 516);

Сам Мануйло виступав з гирлигою поперед овець, стрункий, випростаний (Гончар, Таврія.., 1957, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випростаний — ви́простаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випростаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до випростати. 2》 прикм.Рівний, прямий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випростаний — ВИ́ПРОСТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́простати. Катерина Іваненко .. була сильно, по-солдатському випростана (В. Винниченко); Вона тримала руки, випростані перед собою (Ю. Смолич); Вершник під'їхав. Ноги були випростані із стремен (П. Панч). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах
  4. випростаний — СТРУНКИ́Й (про людину, її поставу — гарно і пропорційно складений, не сутулий), ПРЯМИ́Й, РІ́ВНИЙ, РІ́ВНИЙ СТА́НОМ, ВИ́ПРОСТАНИЙ. Та й справді це був молодець! Рослий, стрункий, кріпкий і на руку, і на ногу (Г. Словник синонімів української мови