випростаний
СТРУНКИ́Й (про людину, її поставу — гарно і пропорційно складений, не сутулий), ПРЯМИ́Й, РІ́ВНИЙ, РІ́ВНИЙ СТА́НОМ, ВИ́ПРОСТАНИЙ. Та й справді це був молодець! Рослий, стрункий, кріпкий і на руку, і на ногу (Г. Хоткевич); Сам Хаєцький був прямий, як струна (О. Гончар); То був високий рівний станом парубок, з широким чолом, з чорними бровами, з карими очима (І. Нечуй-Левицький); Постать її була випростана (горбитись вона не звикла) (Леся Українка). — Пор. 1. ставни́й.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випростаний — ви́простаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- випростаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до випростати. 2》 прикм.Рівний, прямий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випростаний — ВИ́ПРОСТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́простати. Катерина Іваненко .. була сильно, по-солдатському випростана (В. Винниченко); Вона тримала руки, випростані перед собою (Ю. Смолич); Вершник під'їхав. Ноги були випростані із стремен (П. Панч). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах
- випростаний — ВИ́ПРОСТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́простати. Вона тримала руки, випростані перед собою (Смолич, Ми разом.., 1950, 15); Вершник під’їхав. Ноги були випростані із стремен (Панч, О. Пархом., 1939, 89). 2. прикм. Рівний, прямий. Словник української мови в 11 томах