випростати

ВИТЯГА́ТИ (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-небудь напрямку), ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСТЯГА́ТИ, ПРОТЯГА́ТИ, ПРОТЯ́ГУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРО́СТУВАТИ, ВИПРОСТО́ВУВАТИ. — Док.: ви́тягти, ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягти́, протягну́ти, потягну́ти, ви́прямити, ви́простати, ви́простувати. Досить Софійці наблизитися, як він (гусак) відразу ж витягає шию (А. Дімаров); Як було іде (Юрко) селом у неділю, то випростується сміливо та хвацько, ноги витягує, мов струни (П. Куліш); По своєму ліжку простягай ніжку (прислів'я); — Моя вона! — сказав Павло, протягуючи руку до панії Ганни (П. Куліш); Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (І. Ле); Огей випростує ноги і відчуває солодкий спокій (О. Досвітній); Вона випростовує гордо свій стан (І. Нехода).

ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док.: ви́простати, ви́простувати, розпроста́ти, ви́прямити, розігну́ти, ви́правити, розпра́вити, розпря́ми́ти. Вона випростовує гордо свій стан ... (І. Нехода); Вставши, не відразу розігнеш спину, а випростуєш її поступово (з науково-популярної літератури); На мить випростав Марко спину (І. Цюпа); Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (І. Ле); Гне (Ганнуся) стан гнучкий, розгинає, На сонечку гріє (Т. Шевченко); Ширше груди розправляйте (М. Стельмах); Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Є. Гуцало); Сонце припікало. То той, то другий (робітник).. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (М. Коцюбинський); Івась аж посинів від натуги. Кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний).