випростатися
ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися. Лютиться Тиміш, топче кулемет, випростовується й починає кидати каміння в наступаючого ворога (О. Довженко); Здумав він стремена вчинити, та не мав з чого, так із ниток, — тільки випростувався, стремена й порвались (А. Свидницький); Чіпка підвівся, встав, випрямився (Панас Мирний); Висока постать незнайомого.. то пригиналась, то вирівнювалась, поспішаючи на середину кипучої річки (Є. Кравченко); Мар'яна щось духом почула. Була в'яла, зразу вирівнялась, виструнчилась (С. Васильченко); Секлета гнулась, випрямлювалась, знов нагиналась, неначе тонка верба коливалась на вітрі (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- випростатися — ви́простатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- випростатися — див. випростуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випростатися — ВИ́ПРОСТАТИСЯ див. випро́стуватися. Словник української мови у 20 томах
- випростатися — див. вмирати Словник синонімів Вусика
- випростатися — ВИ́ПРОСТАТИСЯ див. випро́стуватися. Словник української мови в 11 томах
- випростатися — Випростуватися, -туюся, -єшся сов. в. випростатися, -таюся, -єшся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Випросталась як семисотна верства. Ном. № 8625, стр. 288. А сам аж стелю підпірає, випроставсь. МВ. І. 110. Словник української мови Грінченка