випростуватися
ВИ́ПРОСТУВАТИСЯ див. випро́стуватися.
ВИПРО́СТУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРОСТАТИСЯ, аюся, аєшся і рідко ВИ́ПРОСТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док.
1. Розправлятися, розпрямлятися (про що-небудь зігнуте, похилене і т. ін.).
Ялиця ще нижче ввігнулась під нею [Марією], але як тільки звільнилася від ваги, знову поволі почала випростуватися, шкрябаючи гілками по глині (Мур., Бук. повість, 1959, 28);
Лютиться Тиміш, топче кулемет, випростовується і починає кидати каміння в наступаючого ворога (Довж., Зач. Десна, 1957, 30);
На кормі, випроставшись на повний зріст, стояв мій дідусь у високих рибальських чоботях (Збан., Мор. чайка, 1959, 50);
Здумав він стремена вчепити, та не мав з чого, так з ниток, — тільки випростувався, стремена й порвались (Свидн., Люборацькі, 1955, 116).
2. Звільнятися від того, що тримає, затримує.
Любов Прохорівна замовкла, але не випростувалася від.. руки Мухтарова (Ле, Міжгір’я, 1953, 74).
Значення в інших словниках
- випростуватися — ви́простуватися дієслово доконаного виду випро́стуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- випростуватися — -уюся, -уєшся і рідко випростовуватися, -уюся, -уєшся, недок., випростатися, -аюся, -аєшся і рідко випростуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Розправлятися, розпрямлятися (про що-небудь похилене і т. ін.). 2》 Звільнятися від того, що тримає, затримує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випростуватися — ВИ́ПРОСТУВАТИСЯ див. випро́стуватися. ВИПРО́СТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРОСТАТИСЯ, аюся, аєшся, ВИ́ПРОСТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. 1. Розправлятися, розпрямлятися (про кого-, що-небудь зігнуте, похилене і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- випростуватися — ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися. Словник синонімів української мови