1. Словник української мови в 11 томах

випрошування

ВИПРО́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випро́шувати.

Де можна було на відробіток взяти, де можна було випрохати, скрізь набрались, напозичались жінки, не звертаючи уваги ні на людські пересуди, ні на сором випрошування (Л. Янов., І, 1959, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрошування — випро́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випрошування — -я, с. Дія за знач. випрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрошування — ВИПРО́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випро́шувати. Де можна було на відробіток взяти, де можна було випрохати, скрізь набрались, напозичались жінки, не звертаючи уваги ні на людські пересуди, ні на сором випрошування (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. випрошування — Випро́шування, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)