1. Словник української мови у 20 томах

випрошування

ВИПРО́ШУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. випро́шувати.

Де можна було на відробіток взяти, де можна було випрохати, скрізь набрались, напозичались жінки, не звертаючи уваги ні на людські пересуди, ні на сором випрошування (Л. Яновська);

Жебрацтво – проживання особи на доходи, що добуваються шляхом випрошування у громадян грошей, продуктів харчування, одягу та інших матеріальних цінностей (з навч. літ.);

Молитви людські – всуціль випрошування благ і прохання про порятунок (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрошування — випро́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випрошування — -я, с. Дія за знач. випрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрошування — Випро́шування, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. випрошування — ВИПРО́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випро́шувати. Де можна було на відробіток взяти, де можна було випрохати, скрізь набрались, напозичались жінки, не звертаючи уваги ні на людські пересуди, ні на сором випрошування (Л. Янов., І, 1959, 42). Словник української мови в 11 томах